Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0
📖 Зенітка | Остап Вишня 👁️ 147
🗺️ Локація: українська література
⏳ Період: XX століття
🔖 Позначки: література XX ст ▪️ оповідання XX ст ▪️ українська література XX ст ▪️ українські оповідання ▪️ українські оповідання XX ст
📝 Тематика: про післявоєнний період
Схожі твори за жанром
- «Расмус-волоцюга» — Астрід Ліндґрен
- «Ципа зникає вдруге» — Всеволод Нестайко
- «Одиниця з обманом» — Всеволод Нестайко
- «Собор Паризької Богоматері» — Віктор Гюго
- «Арсен Люпен проти Герлока Шолмса» — Моріс Леблан
- ««Барабашка» ховається під землею» — Всеволод Нестайко
- «Повія» — Панас Мирний
- «Повість про Чоловічка» — Еріх Кестнер
- «Гаррі Поттер і Келих Вогню» — Джоан Ролінґ
- «Пасажири таємничого «Мерседеса»» — Всеволод Нестайко
Твори тієї ж локації
- «Конотопська відьма» — Григорій Квітка-Основ'яненко
- «Берестечко» — Ліна Костенко
- «Пригоди їжачка Колька Колючки» — Всеволод Нестайко
- «Оборона Буші» — Михайло Старицький
- «Стефа і її Чакалка» — Іван Андрусяк
- «Вир» — Григорій Тютюнник
- «Момент» — Володимир Винниченко
- «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» — Ярослав Стельмах
- «Дорогою ціною» — Михайло Коцюбинський
- «Сліпий музикант» — Володимир Короленко
Інші твори цього періоду
- «Лікар Айболить» — Корній Чуковський
- «Три товариші» — Еріх Марія Ремарк
- «Кішка на дощі» — Ернест Хемінгуей
- «Сіроманець» — Микола Вінграновський
- «Маленькі тролі і велика повінь» — Туве Янссон
- «Муха-Цокотуха» — Корній Чуковський
- «Хаджі-Мурат» — Лев Толстой
- «Хроніки Нарнії. Книга 7. Остання битва» — Клайв Степлз Льюїс
- «Перед грою» — Стівен Кінг
- «Прапороносці» — Олесь Гончар
Схожі за позначками твори
- «От тобі й скарб» — Григорій Квітка-Основ'яненко
- «Легенди Львова» — Юрій Винничук
- «Цар Плаксій та Лоскотон» — Василь Симоненко
- «Прапороносці» — Олесь Гончар
- «Ябеда» — Всеволод Нестайко
- «Акторка» — Агата Крісті
- «Місце для дракона» — Юрій Винничук
- «Бухтик з тихого затону» — Володимир Рутківський
- «Марія» — Улас Самчук
- «Хазяїн» — Iван Карпенко-Карий