📖 Лікар Айболить | 👁️ 91

Share

Добрий лікар Айболить!

Він під деревом сидить.

Приходь до нього лікуватися

І корова, і вовчиця,

І жучок, і черв’ячок,

І ведмедиця!

Вилікує всіх

Добрий лікар Айболить!

І прийшла до Айболиту лисиця:

“Ой, мене вкусила оса!”

І прийшов до Айболиту барбос:

“Мене курка клюнула в ніс!”

І прибігла зайчиха

І закричала: “Ай, ай!

Мій зайчик потрапив під трамвай!

Мій зайчик, мій хлопчик

Потрапив під трамвай!

Він біг по доріжці,

І йому перерізало ніжки,

І тепер він хворий і кульгавий,

Маленький зайченя мій!”

І сказав Айболить: “Не біда!

Подавай-но його сюди!

Я пришию йому нові ніжки,

Він знову побіжить по доріжці”.

І до нього принесли зайчика,

Такого хворого, кульгавого!

І доктор пришив йому ніжки,

І заїнька стрибає знову.

А з ним і зайчиха-мати

Теж пішла танцювати.

І сміється вона і кричить:

“Ну, спасибі тобі, Айболить!”

Раптом звідкись шакал

На кобилі прискакав:

“Ось вам телеграма

Від Гіпопотама!”

“Приїжджайте, доктор,

В Африку скоріше

І врятуйте, доктор,

Наших малюків!”

“Що таке? Невже

Ваші діти захворіли?”

“Так-так-так! У них ангіна,

Скарлатина, холерина,

Дифтерит, апендицит,

Малярія і бронхіт!

Приходьте ж скоріше,

Добрий лікар Айболить!”

“Гаразд, гаразд, побіжу,

Вашим дітям допоможу.

Тільки де ж ви живете?

На горі чи в болоті?”

“Ми живемо на Занзібарі,

В Калахарі і Цукрі,

На горі Фернандо-По,

Де гуляє Гіппо-за

По широкій Лімпопо”.

І встав Айболить, побіг Айболить,

По полях, по лісах, по лугах він біжить.

І одне тільки слово твердить Айболить:

“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

А в обличчя йому вітер, і сніг, і град:

“Гей, Айболить, воротися назад!”

І впав Айболить і лежить на снігу:

“Я далі йти не можу”.

І зараз же до нього з-за ялинки

Вибігають волохаті вовки:

“Сідай, Айболить, верхи,

Ми жваво тебе довеземо!”

І поскакав вперед Айболить

І одне тільки слово твердить:

“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

Але ось перед ними море

Вирує, шумить на просторі.

А в морі висока ходить хвиля,

Зараз Айболита вона проковтне.

“О, якщо я потону,

Якщо піду я до дна,

Що станеться з ними, з хворими,

З моїми лісовими звірами?”

Але тут випливає кіт:

“Сідай на мене, Айболить,

І, як великий пароплав,

Тебе повезу я вперед!”

І сів на кита Айболить

І одне тільки слово твердить:

“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

І гори постають перед ним на шляху,

І він по горах починає повзти,

А гори все вище, а гори все крутіше,

А гори йдуть під самі хмари!

“О, якщо я не дійду,

Якщо в дорозі пропаду,

Що станеться з ними, з хворими,

З моїми лісовими звірами?”

І зараз же з високої скелі

До Айболиту спустилися орли:

“Сідай, Айболить, верхи,

Ми жваво тебе довеземо!”

І сів на орла Айболить

І одне тільки слово твердить:

“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

А в Африці,

А в Африці,

На чорній

Лімпопо,

Сидить і плаче

В Африці

Сумний Гіппопо.

Він в Африці, він в Африці

Під пальмою сидить

І на море з Африки

Без відпочинку дивиться:

Не їде в кораблику

Доктор Айболить?

І нишпорять по дорозі

Слони і носороги

І кажуть сердито:

“Що ж нема Айболита?”

А поруч бегемотики

Схопилися за животики:

У них, у бегемотиків,

Животики болять.

І тут же страусенята

Верещать, як поросята,

Ах, шкода, шкода, шкода

Бідних страусенят!

І кір, і дифтерит у них,

І віспа, і бронхіт у них,

І голова болить у них,

І горло болить.

Вони лежать і марять:

“Ну що ж він не їде,

Ну що ж він не їде,

Доктор Айболить?”

А поруч задрімала

Зубаста акула,

Зубаста акула

На сонечку лежить.

Ах, у її маляток,

У бідних акуленят,

Вже дванадцять діб

Зубки болять!

І вивихнуте плече

У бідного коника;

Не стрибає, не скаче він,

А гірко-гірко плаче він

І доктора кличе:

“О, де ж добрий лікар?

Коли ж він прийде?”

Але ось, подивіться, якась птиця

Все ближче і ближче по повітрю мчить,

На птиці, дивіться, сидить Айболить

І шляпою махає та голосно кричить:

“Хай живе мила Африка!”

І рада і щаслива вся дітвора:

“Приїхав, приїхав! Ура, ура!”

А птах над ними кружляє,

А птах на землю сідає.

І біжить Айболить до бегемотикам,

І плескає їх по животиках,

І всім по порядку

Дає шоколадку,

І ставить і ставить їм градусники!

І до смугастим

Біжить він тигренятам,

І до бідних горбатим

Хворим верблюжатам,

І кожного гоголем,

Кожного моґелем,

Гоголем-моґелем,

Гоголем-моґелем,

Гоголем-моґелем пригощає.

Десять ночей Айболить

Не їсть, не п’є і не спить,

Десять ночей поспіль

Він лікує нещасних звірят

І ставить і ставить їм градусники.

Ось і вилікував він їх,

Лімпопо!

Ось і вилікував хворих,

Лімпопо!

І пішли вони сміятися,

Лімпопо!

І танцювати і балуватися,

Лімпопо!

Та акула Каракула

Правим оком підморгнула

І регоче, і регоче,

Ніби хтось її лоскоче.

А малятка бегемотики

Вхопилися за животики

І сміються, заливаються –

Так, що дуби трясуться.

Ось і Гіппо, ось і Попо,

Гіппо-попо, Гіппо-попо!

Ось йде Гіпопотам.

Він йде від Занзібару,

Він йде до Кіліманджаро –

І кричить він, і співає він:

“Слава, слава Айболиту!

Слава добрим лікарям!”

Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0